Мамо, птахо...
Твої святі лелечі крила
Мене навік до Неба прикували,
Де ти тепер. Думок летить навала
В цей день, коли моя бабуся
Тебе народжувала. Господу молюся,
Щоби ніякої вже не було потреби
Для вас обох отам, у Небі,
Де Янголи народження співають,
Де із життя земного зустрічають.
І я свою тужливу пісню
Співаю в Небо, де зірки повисли,
Де Сонця колесо, де Місяця оераєць.
За вами я сумую. І співаю
Цю пісню тихо, як молитву щиру.
Матусю, нене рідна,твоя віра
В мені залишилась,як пісня, після тебе.
Із нею я колись полину в Небо.
ЕНіКА, в передчутті завтра...ілюстрація картини О.Шупляка
Свидетельство о публикации №121030909115