Хто збирав металобрухт,
і макулатуру,
у того кремезний дух,
Здатен зрушить фуру.
Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті ,
ніби справжні мародери
обчищали хати.
Нишпорили у садах,
не діждавшись "візи",
із візками й на горбах -
зносили залізо.
На шкільнім подвір'ї - пункт.
Весело й завзято
там приймали різний брухт -
піонервожаті.
Ложки, вили, водночас
сапи і сокири.
Двісті кілограм на клас -
хоч з могили вирий.
Залишився у сусіда
заступ на городі,
обернувся, нема сліду
і шукати годі.
Всі старались, як могли,
перещеголяти
старші класи, тож несли
що завгодно з хати.
Хто пательні чавунові
ще відніс раніше,
пер нові, потрібно школі -
якомога більше.
Скільки б не збирали поспіль,
вимпел - "Пісня файна",
той отримав, хто в колгоспі
розібрав комбайна!
Металобрухт
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2021
Свидетельство о публикации №121030903655
Свидетельство о публикации №121030903655
Рецензии