Куда иду? Не знаю... Людмила Юферова

Людмила Юферова
Куди iду? Не знаю...
http://stihi.ru/2018/12/27/8989

-------------------------------------

Стікає біль по пальчиках руки…
От серце розірветься – серцю жарко!
Зносилися останні чобітки,
Новими не були – «з гуманітарки».

Бо все – для доні, бо для доні – все!
Зносилося пальто моє благеньке…
Грудневий вітер холоди несе,
Сніжинка кожна падає і дзенька.

А доня не зайде і не спита,
Чи що болить, чи хліб є в мене в хаті,
Чи не з’їдає душу самота,
Чи лізуть сни у вікна пелехаті.

В моїй кишені пусто – ні гроша.
І сніг в лице, і білина – до неба.
Куди бредеш, поранена душа?
Тобі сховатись від негоди треба.

От і бреду в морозну синю ніч…
Вітри й сніги – сніги до небокраю.
Як різки, хлищуть думи зусібіч…
Куди іду ? Не знаю.


************************************


Стекает боль по пальчикам руки ...
Вот сердце разорвется - сердцу жарко!
Последние сносились сапоги,
Не новые, а  «из  гуманитарки».

Ведь всё -для дочки, ведь для дочки - всё!
Пальто вот износилось и панёвка.
Декабрьский ветер холода несет,
Снежинкой каждой ударяясь звонко.

А дочка не зайдет, не спросит, нет,
Мол,  что болит, и хлеб, мол, в доме есть ли,
Иль что съедает душу в тишине,
Иль  лезут сны  в окно сквозь занавески?

В моем кармане пусто - ни гроша.
И снег в лицо, и белизна, и годы.
Куда бредешь, увечная душа?
Тебе бы спрятаться от непогоды.

Вот и бреду в мороз  и в синь ночи...
Ветра, снега - снега до небокрая.
Как резко думы хлещут, как бичи...
Куда иду? Не знаю.