Середня людина

Народившись із того ж місця, як всі,
Сприйнявши, як догму, легко цей світ,
Та завжди просто,не віря своїм очам
Просто вірив брехливим чужим словам.
Де тільки правду несли нічні ліхтарі,
Те,що світом правлять якісь лихварі,
Що беруть сенс життя, залишаючи нам
Безперервні борги,щоб платити за хлам.
І ми п`ємо безтурботність, лишаючи сум
В дискотечних п`ятницях, не чуючи сурм
Що лунають для вибраних,тих що в ночі,
Починають свій рух, але ж ти не мовчи,
Бо ти лиш  є людина, що утримує світ
Від питань, на які ми почуємо "Ніт"
Але, як не викручуйся, йде самота
І, врешті решт, та прийде к тобі Та,
Що...


Рецензии