Яблоня... Чаклунка
Яблуня
http://stihi.ru/2021/03/05/9553
--------------------------------
Принишк під вечір яблуневий сад -
старі, низькі, покручені дерева,
здається, їх згасаюча краса
то кара й одночасно милість неба;
літає чийсь невикричаний крик
між вітами метеликом осіннім;
блукає там безхатько-домовик
і височіють лісу темні стіни;
а онде - став; і я десь там іду
- чиєсь творіння, плоть чиєїсь плоті,
мов яблуня похилена в саду -
така ж самотня.
************************************
Притих под вечер яблоневый сад -
низки, извилисты деревья старые,
и кажется, что гаснет их краса…
то милость неба, в то же время, кара ;
летает чей-то, не смолкая, вой,
как бабочка меж ветками осенняя;
и бродит там бездомный домовой;
и леса высятся сплошные стены;
а рядом - пруд; и где-то я иду -
творенье чьё-то, чья-то плоть от плоти,
как яблоня, склонённая в саду -
и одинокая.
Свидетельство о публикации №121030706141