Кохана, Муза i поет
вірш писав старанно,
щоб розчулений сонет
зворушив кохану.
Мучився, редагував ,
рвав папір на слові,
і душевно дарував
почуття любові.
Швидко бігало перо,
не відволікався,
а коханій, як назло,
закортіло щастя.
Написала кілька слів:
"Ти мене ще, любиш?"
Враз поет позеленів,
став сердитим, грубим:
Відписав їй: "Не пиши
дурощі Наташо,
і за горло не души,
заважаєш нащо?
Перебила, як завжди
думку полум'яну.
В мене Муза, а ти йди..."
І послав у баню...
А коли натхненному
закортіло любки,
подзвонив, а та йому
показала зубки.
Я у бані з обома,
тож закрили тему.
А ти Музу обіймай
і пиши поему!
Свидетельство о публикации №121030704306