Думки насамоти

     Думки насамоті

Ми поспішаємо завжди,
Не помічаючи навколо
Природи неземних картин,
Пташок, що співають нам соло.

Пора зупинити свій біг!
Нам треба нарешті прозріти -
Що дуже короткий наш вік.
Щоб потім про це не жаліти...

На вулиці скоро весна.
Бруньки налились на деревах...
Невже це все знищить війна?
Кому з цього зиск і потреба?

Війна — то є горе для всіх,
Вона не буває без крові.
І це найстрашніший є гріх,
За це буде вирок суворий...


***
Поглянь, вже квітує весна!
Ось квітка, промита росою,
На фоні густесеньких трав
Приваблює погляд красою.

Ранкову росу п’є земля,
Земля моя, що наймиліша.
Сади її, села й поля -
Для мене все це найрідніше.

Де б не була і не жила -
Моя земля в моєму серці.
І це все не пусті слова -
То спогадів святе озерце...   


Рецензии
Здравствуйте, уважаемая Вера Павловна. Думки Ваши понятны и близки, красив украинский язык.

Примите мои поздравления с женским праздником, приходом весны. Светлых Вам дней, искренне.

Галина Рубан   08.03.2021 00:46     Заявить о нарушении
Спасибо, Галочка! Прими и от меня поздравления! Будь здорова и счастлива! Успеха и вдохновения.
Обнимаю, Вера

Вера Кириченко   08.03.2021 09:24   Заявить о нарушении