Лист вiд коханого.. Валентина Козачук

Оригiнал:
http://stihi.ru/2021/01/12/5655


Я одержала лист, що писав ти із літньої ночі,
Там признання було, що кохаєш і дуже сумуєш,
Залишивши в конверті зірок величезнії очі,
І портрет свій : з дощем  ти  і краплі прозорі  смакуєш.

Я одержала лист, що приніс мені голуб поштовий,
Ти із літньої ночі мені поспішав розказати,
як кумедно і дико там ухають громи і сови.
Як видзвонюють роси і пахне трава   ароматна.

Прочитала листа і подумала : -« як же це мало»…
Бо слова – це слова,а розлука все ж довга й нервова
Та, відкривши конверт, я почула як  зорі зітхали,
В саме серце  ввійшов мені люблячий погляд  шовковий…


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Получила письмо, что писал ты той летнею ночью.
В нём признание: любишь меня и печалишься очень,
Ты случайно в конверт поместил звёзд блестящие очи
И портрет со слезами дождя, что разлуку пророчит...

.........

Прижимала к груди то, что скинул мне голубь почтовый.
Ты из летней той ночи спешил мне послать запах мяты,
Звуки грома и то, как потешно там ухают совы,
Как звенят чудо-росы, дурманят и трав ароматы…

И прочла то  письмо, и подумала: как всё же мало…
Всё ж слова есть слова…а разлука так тянется долго…
Но уткнулась в конверт и со звёздами я повздыхала:
Прямо в сердце вошёл взгляд твой любящий, что мягче шёлка.


Аватар Автора оригинала