Iгуана i Iван

Друг подарував Івану -
симпатичну ігуану.
Влаштував терарій дома,
чистив кліть, міняв солому,
годував мошвою звично,
ящірку ту екзотичну.
А рептилія зубата
полюбляла в спальні спати
і хазяїна щосили
за мізинець укусила.
Розізлився той скажено,
та тваринка дуже чемно
подивилась на Івана,
і хоча боліла рана,
пожалів він бідолаху,
бо дракониха із жаху
пильно заглядала в очі
лагідно і дні, і ночі,
ніби то її страшенно
палець той болів щоденно,
й не загоювався місяць.
Не знаходила вже місця,
за хазяїном тихенько
бігала, неначе ненька.
Він на кухню чи у ванну,
а вона за ним позаду.
Дуже віддана тварина
ніби шкодувала - "винна".
Навіть плакала бувало,
сльози капали - страждала.
Та коли рука розпухла,
він звернувся до хірурга.
Лікар подививсь уважно,
розпитав про ігуану
й розповів жахливі речі.
Та отруйна потороча
йде за жертвою охоче,
бо Івана з'їсти хоче.

Не всі люблячі і вірні,
тож не будьте ви наївні!