Нiч кохання i мости

Прийди до мене серед ночі
І глянь у віченьки мої,
Цілуй мої, коханий, очі,
Хай нам співають солов'ї.

Прилинь, прилинь, бо я чекаю,
В твої бійми я впаду,
Всім серцем щиро я кохаю,
До вуст, мій любий припаду.

В коханні хочу я купатись,
Нектар блаженства скуштувать,
У почуттях тобі зізнатись,
І сокровенне все пізнать.

В костюмі Єви я - Богиня,
Що зводить з розуму тебе,
І Королева, і Княгиня…
Віддай скоріш мені себе...

Я подарую мить кохання,
Ти пам'ятатимеш її,
Здолаєм відстань і чекання,
Про це шумлять старі гаї...

Збирать нектар із вуст ти будеш,
П'яніти будеш без вина,
Ти ніч кохання не забудеш,
І вип'єш весь нектар до дна...

Я шаленітиму від цього,
Дозволю все в кохання ніч,
Дурманить дотик без усього...
Та це скажу я віч-на-віч.

Прилинь до мене, не вагайся,
Забудь про все на світі ти,
Та лиш прошу, не закохайся,
Й мене за все молю, прости...

Мости до серця височіють,
Ти обережно їх пройди,
А почуття не спопеліють,
І вогник щастя в них знайди...

Ніхто не спалить міст між нами,
І почуттів не спопелить,
Вони народжені серцями,
Для цього варто, любий, жить...

24.02.2021 р.