Так хто ж нас виведе з безоднi? УКР
Шукаем щастя ми даремно
В грошах, у заздростi, в книжках,
А в душах порожньо i темно
I страх у всьому, вiчний страх...
Так хто ж нас виведе з безоднi,
Де край, яким так марив я?
Вже син маленький мiй сьогоднi,
Як та пелюсточка моя!
Куди подiтись з цього свiту,
Де краще буде небораку?
Боюсь я в розпачi згорiти,
Чи провалитися в клоаку...
Дата не проставлена.
Свидетельство о публикации №121030500024