зійшовши,
сніг все думав про своє,
про камінці,
яких не видно оку,
про дощ,
що миє зЕмлі весняні,
почАтки теплі, світлі,
догорає лютий,
на полі, поміж букв,
де вірш ляга рядком,
вже крига скресла,
з холоду зітхань все менше й менше,
із гілля робить вітер дУги брів,
і свист стоїть,
і сипе поміж днів
залежане зимою
мертве ехо слів,
проте, сховалось лихо
16.41
04.03.2021
зима таки відбУла свОє,
слава богу
зима вiдбула
© Copyright: Гелена Смилянская, 2021
Свидетельство о публикации №121030407444
Свидетельство о публикации №121030407444
Рецензии
Похоже на вьюгу... Как будто, в правду, втюжит...
Юрий Беккер 2 18.03.2021 00:39 • Заявить о нарушении
Юрий Беккер 2 18.03.2021 00:39 • Заявить о нарушении
в правду да, способно,
но говорят,
что подавать её слудует, как пальто,
а не бросать в лицо, как грязное полотенце
Гелена Смилянская 18.03.2021 07:24 Заявить о нарушении
но говорят,
что подавать её слудует, как пальто,
а не бросать в лицо, как грязное полотенце
Гелена Смилянская 18.03.2021 07:24 Заявить о нарушении