Блискавицi серця XCI, хвиле-рiзнi

1.

звідки
така краса
лікті
як покусав
солі
посмакував
болем
для неба став

рушив
не розрушав
душу
ще не вірша
в ньому
останнє лю
втома
і край жалю

рами
для образів
храми
крилатих слів
гості
моїх думок
простір
що не замовк

2.

вісті
пішли в джмелі
в місті
де брак землі
хмари
їх там гудуть
марить
душею
суть

восьма
година пік
ось вам
штурхан у бік
Боже
на хвилеріз
схожий
бетонний
ліс

ліс цей
ще не згорів
з місця
яке нагрів
скоро
хто ріс
впаде
в море
де ти ніде

3.

сором
іде з ідей
морить
не тих людей
ходить
по колу час
водить
за носа нас

задум
і сміх
і гріх
влада
кладе на всіх
пестить
етер слівцем
звести б
кінець
з кінцем

руки
ще золоті
муки
на всіх
одні
оком
займи
і жаль
поки
є крок
і даль

4.

рана
душі
цей світ
а на
порозі
лід
тане
і не до снів
стане
весні
в мені

знову
на слово
спів
ловить
те пів-на-пів
гомін
далеких гроз
промінь
з плеча
що сповз

вітер
який не є
з вітів
вологу п'є
сниться
моїм садам
листя
плодів жада

5.

сниться
спис блискавиць
з ниці
у горілиць
коло
думок моїх
голих
як перший гріх

тісно
не до Творця
дійсність
ота
й оця
б'ються
немов об лід
ллються
з почвар
в жалі

тільки
надій ковток
кілька
зусиль
на крок
дотик
свідоцтво трем
доки
болить
живем

3 Березня, 2021