Про мову

Наталья Кордюк
А рідна мова плаче у душі,
І проситься у рими на сторінку.
Я українською пишу свої вірші,
Коли так серце стука чисто-дзвінко...

Письменників у світі розвелось -
Чи ледь не другий вже себе поетом
Назвав. І думка лине повз
Отих словесних хибних піруетів,

Які заклично писані в рядки...
А потім - нагороди чи дипломи...
Письменник - то дивак такий,
Який   у небі,  наче в себе вдома...

То стан такий - поезія свята.
То шепіт трав і щебіт то пташиний...
І слово прямо з серця вироста,
А потім в світ, мов промінь сонця, лине...
Бо рідна мова плаче у душі...

#enikaexpromt 03.0320


© Copyright: Наталья Кордюк, 2021
Свидетельство о публикации №121030405642
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталья Кордюк
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Наталья Кордюк