Лесі Українці
Пробач мені, Українко!
Ім’я твоє не зберіг.
Укрився ганебним вчинком
гостинний (усім!) поріг.
Забрали поріг потвори,
для них гвалтування – рай.
Пробач, поетесо, горе:
посіяв його шахрай.
Підступно! Зухвало! Дико...
Принижували людей:
лунали бандитські крики,
команди давав юдей!
Борідка, колючі очі,
а ще – боязливий сміх!
Злякались серця дівочі,
хоч падав Різдвяний сніг...
Огидна злодійська пика
очима їла чуже...
Країно моя без’язика,
хай Бог тебе збереже!
ID: 52049
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 22.12.2007 15:19:40
© дата внесення змiн: 22.12.2007 15:19:40
автор: Пётр Корнейчук
Покаяння
© Copyright: Корнейчук Пётр Ефимович, 2021
Свидетельство о публикации №121030304922
Свидетельство о публикации №121030304922
Рецензии