Сиділа дівчинка у кіно-залі.
Та поряд хлопець притулився,
Степаном того хлопця звали,
Та серце йокнуло, мабуть навмисно.
Додому дівчину юнак проводив,
Слова якісь для неї він находив,
І тут вона відразу зрозуміла,
Що разом будуть все життя.
Пройшли роки, побрались молодята,
Народили трьох синів, чудові то хлоп’ята,
Пів - віка разом по життю пройшли,
Та до весілля золотого дожили.
Сьогодні поздоровлення приймайте,
Щасливу долю та родину майте,
Про свято таке мріють всі жінки,
Здорові будьте ви на всі віки!
Золоте веciлля
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121030209260
Свидетельство о публикации №121030209260
Рецензии