Ти знову наснилась мені,
Ти душу у мене виймаєш,
Та серце на долі краєш,
І це було уві сні.
Так. Це було уві сні,
Гладила мене по голові,
Потім цілуєш, обіймаєш,
І тут же мене проганяєш.
Раніше щасливі були,
Любов’ю світилася ти.
Від того щастя народилися,
Дочка та два сини.
Кохання - це почуття,
Яке єднає обидва серця,
Щоб по житті пройти,
Без смутку і без біди.
Два серця
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121030209242
Свидетельство о публикации №121030209242
Рецензии