Стоит в цветах... Лина Костенко. Переводы
Стоіть у ружах золота колиска. Стоит в цветах златая колыбель,
Блакитні вії хата підніма. Дрожат ресницы голубые хат.
Світ незбагненний здалеку і зблизька. Мир непонятный прежде и теперь.
Початок є. А слова ще нема. Начало есть. Слова еще молчат.
Ще дивен дим, і хата ще казкова, И дым и хата удивляют снова,
і ще ніяк нічого ще не звуть. еще ничто никак не назовут.
І хмари, не прив”язані до слова, И тучи, не привязанные к слову,
от просто так – пливуть собі й пливуть. вот так плывут себе, плывут.
Ще кожен пальчик сам собі Бетховен, И каждый пальчик сам себе Бетховен,
Ще все на світі гарне і моє. И мне принадлежащего не счесть.
І світить сонце оком загадковим. И светит солнце, глаз его огромен,
Ще слів нема. Поезія вже є. Слов еще нет. Поэзия же есть.
Свидетельство о публикации №121030203297