Видлуння вийны

    Відлуння війни
Пливуть думки рікою,
    відтворюючи кадри
Суворих, незабутніх
    воєнних днів життя.
Ламаючи закони
    гарматні кононади
Гучним зловіщим громом
Воскресли з небуття.

Священну перемогу
    ми вистраждали гідно,
Та як забути відчай
    знесилених атак?
Шануємо ми свято
    і в серці, і у пісні
Пойменно тих, хто з честю
    життя в бою віддав.

Лякаючись відлуння
    минулого століття,
Ми часто чуєм гуркіт
    сучасних кононад.
Нас накривають зливи
    жахливих лихоліттів,
І катаклізьмів шквали,
    і негараздів град.

Війна - для всіх нас горе,
    для когось - рідна мати.
І схеми для прибутків
    накреслені згори.
І риють землю кулі,
    і брат вбиває брата.
А зверху десь вже ділять
    воєнних схем дари.

Мені в житті своєму
    багато благ не треба.
Лиш діти та онуки
    не знали б сліз війни.
Щоб не димилось поле,
    і не здригалось небо.
Щоб не вмирали юні
    від пострілів сини.

Своє життя єдине
    мені завжди хотілось
Прожити так, щоб в серце
    не вкралось каяття.
Щоб справи всі вершились,
    і у очах світились
І віра, і надія,
    і мрія, і життя.
2021р.