А скільки писанини в чамадані там заховані всі дані...
Скільки щастя не спожито
коли ненависно було
було сердито.
Я боюсь уже боятись
Вже нема чим наслаждатись
Вже незможем щастячка діждатись.
Лише спомини і мрії
душу серце моє гріють.
Як у Вітю закохалась як Галюсічку діждалась.
І Вітасика Нінусю
Гришуню Валєруню...
Ого щастя стільки мала була любляча я мама.
І тепер я щастя маю тільки всі старієм сам на сам.
Я про них нічо не знаю... як живеться їм всім там.
жизненные козни...
© Copyright: Вера Деревьянко, 2021
Свидетельство о публикации №121030108318
Свидетельство о публикации №121030108318
Рецензии
Я закоханий у віршик звичайно! Красиво!
З настанням Весни!
Соловейко ніжно нам співає,
Дівчину в садку козак кохає....
Анатолий Дегтяр 2 02.03.2021 00:31 • Заявить о нарушении
З настанням Весни!
Соловейко ніжно нам співає,
Дівчину в садку козак кохає....
Анатолий Дегтяр 2 02.03.2021 00:31 • Заявить о нарушении