Доля запрягає коні,
Супроводжує скрізь нас,
Ми в думок своїх в полоні,
Які тиснуть водночас…
У змаганні, та погоні,
У розборах, та борні,
Ми немов на полігоні,
Проминають швидко дні…
Оглядаємось навколо,
Переймають вершники,
Ось і звужується коло,
Складно досягти мети…
Віз старенький ледве їде,
Розлітається ущент,
Сам візниця мовчить блідий,
Несприятливий момент…
Ось батіг над головою,
У обличчя вітер б'є,
Стає тісно між собою,
Що твоє, та що моє...
З нами поруч рідні долі,
Непросте, складне життя,
Ефемерні наші ролі,
Й невідоме майбуття…
Автор Геннадій Сівак.
30 січня 2021 року.
Доля запрягаe конi
© Copyright: Геннадий Сивак, 2021
Свидетельство о публикации №121030100007
Свидетельство о публикации №121030100007
Рецензии
Спасибо, уважаемый Геннадий, за творчество на родном языке!
Сибирь в лад!
Валерий Буслов 06.04.2021 06:12 • Заявить о нарушении
Сибирь в лад!
Валерий Буслов 06.04.2021 06:12 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.