тяжелая наука

Я стара уже бабуся
сама з собою не мирюся
 думки хлинуть на ходу...
 а я іду іду іду...
То чорнющі як та хмара
То як небо синє
І поряд пара.
Мій коханий і лучистий і любов із нами чиста.
А де дівається нечиста?
Щось Не все тут зрозуміло живу любя
Та  неуміло...

Втримати любов неможу
Вона кидає мене сама
на те похоже.


Рецензии