Чарує погляд літня краса,
Блакиттю зачарують небеса,
А як пахне медоносами трава,
Зеленим шовком пролягла.
З домівки привезла я васильки,
Та посадила на роботі, біля ФАПу,
Вони цвітуть, небесно-голубі,
Та як завжди нагадують про маму.
Вітер несе аромат васильків,
По просторах мого села,
Я часто згадую своїх батьків,
Я щаслива в родині була!
Залишу і я після себе слід,
Квітує васильками ціла поляна,
Хай радує очі, відводе від бід,
Та зцілює всіх моя клумба духм’яна.
Васильки
© Copyright: Мария Верховинина, 2021
Свидетельство о публикации №121030110484
Свидетельство о публикации №121030110484
Рецензии