Александр Блок
Мои равнины и болота
И скажешь: "Сколько красоты!
Какая мёртвая дремота!"
Но помни, юная, в тиши
Моих равнин хранил я думы
И тщетно ждал твоей души,
Больной, мятежный и угрюмый.
Я в этом сумраке гадал,
Взирал в лицо я смерти хладной
И бесконечно смерти ждал,
В туманы всматриваясь жадно.
Но мимо проходила ты,-
Среди болот хранил я думы,
И этой мёртвой красоты
В душе остался след угрюмый.
ВАСИЛИЙ ДУБИНА
(Перевод на украинский)
Зійде зима,- побачиш ти
Мої рівнини та болота,
І скажеш:-"Скільки ж красоти,
Яка смертельна тут дрімота!"
Та пам'ятай, чи запиши,
Своїх рівнин беріг я думи.
Твоєї не діждавсь душі
Бентежний, хворий і похмурий.
І я вцій темряві гадав,
Вдивлявсь в лице холодній смерті,
І нескінченно все чекав,
Як так чекати, краще б вмерти.
Але пройшла повз мене ти,
Думки летіли через мури,
Та від тієї красоти
В душі зостався слід похмурий.
28.02.2021р 16:02.
Свидетельство о публикации №121022807231