Веснянi друзi квiточки

Из альбома "Услышь Дыхание Весны"

«ВЕСНЯНІ  ДРУЗІ  КВІТОЧКИ»

     Прокинулася проліска в гаю напівпрозорому... Меж пагорбів засніжених... Одна, мов сирота!!! Навколо озирнулася. І сонцю посміхнулася. Але мінорно, з прикрістю... Зі слізками в очах...
    
     Враз вітерець люб’язніший торкнувся м’яко квіточки. Зігрів теплом привітнішім. І їй пообіцяв дружити з нею – милою, хорошою, красивою. І ласку дарувати їй до самого вінця!!! 
    
     Струмок дзвінкою піснею сердечко їй порадував. І свіжою водицею коріння напоїв. Пелюсточки та листячко росою кришталевою з любов'ю голубливою і з ніжністю омив...

     І сніг, що білим саваном накрив усі галявини, шепнув весняній квіточці: «Я теж люблю тебе!!! Твій цвіт в мороз безжалісний я пестив, як дитиночку – таку тендітну, крихітну... Як немовля слабе...»

     А промінь сонця ясного – пестливий, доброзичливий – окутав юну квіточку серпанком золотим. Щоб їй було комфортніше з короною блискучою. Щоб всі пелюстки сяяли від щастя та краси!!!

     І проліска – повірила!!! Блакитні очі квіточки наповнилися радістю. І сяйвом гарних мрій. Вона свої пелюсточки розкрила ніби віялом. Готуючись до магії та чарівних подій!!!