ТИ ЗНАЄШ?...
Ти знаєш? Ніщо не зникає*,
Навік не іде в небуття!
Ступивши за грань виднокраю
Ми ввійдемо в інше життя.
Ось квітка блакитна. Тріпочуть
пелю'стки під вітром. Мені
враз бачаться мамині очі —
Такі променисті*, ясні.
Ворушиться листя дубове,
Із вітром про щось гомонить.
Здається, у тихій розмові
Татусин в нім голос дзвенить.
Усе зберігає Природа,
Лиш тільки прислу'хатись вмій,
Побач океанську безодню*
У кожній краплинці малій.
Здолай* в мріях грань небокраю,
Відчуй* у нім серцебиття...
... Ніщо назавжди не зникає.
Навіки не йде в небуття...
2020
Комментарии:
зникати - исчезать
променисті - лучистые
безодня - бездонность
здолай - одолей
відчуй - почувствуй
Ты знаешь
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2021
Свидетельство о публикации №121022701336
Свидетельство о публикации №121022701336
Рецензии
Спасибо, Людмила!!! К счастью,человек наделён памятью, лучшим изобретением природы, как мне кажется! *** С Уважением и теплом.
Тимош 28.02.2021 17:45 • Заявить о нарушении
Тимош 28.02.2021 17:45 • Заявить о нарушении
Согласна с Вами, Тимош! И ещё память со временем "стирает" плохое, высвечивая добро. Потому и приятны воспоминания о прошлом...
С теплом и симпатией,
Людмила Киреева-Силенко 01.03.2021 12:20 Заявить о нарушении
С теплом и симпатией,
Людмила Киреева-Силенко 01.03.2021 12:20 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.