Давняя весна

ЛЕСЯ УКРАИНКА
(Перевод с украинского)


Была весна весёлой, щедрой, милой,
Лучом играла, россыпью цветов,
Она неслась над миром шестикрыло,
А вслед за ней - певуньи из садов!
Всё оживало, зеленью шумело -
Весёлым эхом жизнь была полна,
Всё пело, всё смеялось и звенело,
А я болела, я была одна.
Я думала: «Весна для всех настала,
Подарки всем несёт она, красна,
Лишь для меня не находилось дара,
Меня забыла в радости весна».
Нет, не забыла! Вот в моё окошко
Протянуты две веточки-руки,
Листочки задрожали на ладошке,
Посыпались белёсо лепестки.
Повеял ветер, и в домишке тесном
Он про свободу мне напел сонет,
А с ним и птицам стало интересно,
И рощица прислала мне привет.
Моя душа вовеки не забудет
Того подарка, что весна дала;
Весны такой ни у кого не будет,
Как та, что за окном моим цвела.

1894


Давня весна


Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла.

1894