ОДНА ЛИШ БIЛЬ В МЕНI ЖИВА...
Вже десять рокiв, як один -
Нас меле, меле часу млин,
А день i нiч, як "жернова" -
Одна лиш бiль в менi жива...
I хоч родився не в селi,
Та пам`ятаю, як малi
Носились ми по буйних луках,
Росли i в злигоднях, i в муках...
----------
Як "нашi баба йшли" на тирло,
По стрiсi звiрюючи час...***1
P.S....***1 - Тирло - це пустуюча
поляна посеред села, куди опiвднi
пастухи пригоняють череду корiв
своiх односiльчан на доiння та
водопiй.
По тiнi вiд очеретовоi стрiхи на
стiнi хати, бабуся приблизно виз -
начала без годинника час, коли
вже пора брати чисте вiдро з мар -
лею та iти на тирло для доiння.
А день i нiч, як вiчнi жорна... УКР,
© Copyright: Шульга Михаил Григорьевич, 2021
Свидетельство о публикации №121022600032
Свидетельство о публикации №121022600032
Рецензии