Между строчек. Объятия для души
Но меньше, чем время, которое нужно тебе.
День как чёрточка в вечер, сбиваешься мило,
И в мыслях, что крутятся, кажется, даже во сне.
Знаешь, это работа, так требует дело.
И мне достаются объятия, твой поцелуй,
В нём ты пахнешь как лето и ягодой спелой,
Ты шутишь с улыбкою, как же, конечно, рисуй.
Да, ещё пару дней, это время авралов,
Ты справишься милая, знаю, я просто шепчу,
Что я вижу как ты очень сильно устала,
В день новый тебя провожая, целую, люблю.
***
Знаю я, що цей тиждень задовгий, ніж сили,
Та все ж таки менший за час, що потрібен тобі.
День, як риска у вечір, ти втомлено мила,
І в думках, що здається, вирують навіть у сні.
Знаєш, все це робота, вимоглива справа,
Мені дістаються обійми, цілунок твої.
В ньому пахнеш, як літо, смак ягоди, кави,
Жартуєш, смієшся і кажеш чекати мені.
Так, ще декілька днів, цей період авралів,
Ти впоратись зможеш, я знаю. Я просто кажу,
Що я бачу, як ти дуже втомлена стала,
В день новий проводжаю тебе, я цілую, люблю.
Свидетельство о публикации №121022503709