Вечерний Блюз

Словно стрелка часов день давно пробежал середину,
И подходит к вечерней отметке, я слышу твой блюз.
И ладошка в моей, я тебя обнимаю за спину,
С первых нот, как и ты, улыбнувшись я тоже качнусь.

И в движении лёгком ты очень похожа на фею.
Я в глазах глубоко, в аромате пьянящих волос,
После холода дня нам становится снова теплее.
Робкий свет от свечей и по окнам стекающий дождь.

В этой нежности всё, в этой музыке, большего ль надо,
Льётся такт и за тактом повторится, я не собьюсь
И мне хочется вновь твоего словно первого взгляда.
Этот вечер звучит как любви нескончаемый блюз.

*****

Немов стрілка годинника день перебіг середину,
Та все ближче до позначки - вечір, я чую твій блюз.
І долонька в моїй, я тебе обіймаю за спину,
З перших нот, як і ти, посміхнуся, та плавно хитнусь.

Ти як фея у русі легка, світ стає повільніше,
Я у тебе в очах, у п'янкому волоссі твоїм
Після холоду дня, нам спокійно стає, та тепліше,
Ллється дощ за вікном, та у склі відбиває свічки

У цій ніжності все, у цій музиці, більше чи треба,
Такт за тактом тече, та повторює, я не зіб'юсь,
Я твій погляд ловлю наче перший, що зоряне небо,
А цей вечір звучить, як кохання безкрайнього блюз.