Не спiвають птахи у саду
І до саду по стежці бур’ян,
Так і серце моє не цвіте,
Ожеледь на ньому і туман.
А колись були рясні гілки,
І врожай був щороку щедрий,
Але осінь, а слідом зима
До занепаду все призвели.
Я з надією чекаю весну,
І у серці, і в тому саду,
Щоби знов заспівали птахи,
Щоби знов посміхнутись життю.
Свидетельство о публикации №121022405181