Снегопад

Так легко пролетают снежинки одна за одной,
Опускаются нежно и таят целуя ладошку.
И кружат и кружат и кружат тактом надо головой.
Незаметно для нас ноги сами выводят дорожку.

И улыбка твоя словно солнце и с нею тепло.
И задорный твой смех лучше музыки этого вальса.
Сердцу вдруг так легко, когда слышится стук твоего
И тепло кровь разносит до самых, до кончиков пальцев.

Улыбаешься, прячешься, пахнешь цветами, весной,
И конечно же губы отводишь свои понарошку...
Так легко пролетают снежинки одна за одной,
И в твою опускаются нежно, целуя ладошку.

///

Пролітають сніжинки пір’їнками легкими змах,
Опускаються ніжно і тануть, цілують долоні,
І кружляють, кружляють, кружляють над нами у такт,
Ноги швидко виводять мелодію серця назовні

Твоя посмішка сонце і з нею на серці тепло.
І яскравий твій сміх буде кращий за музику вальсу.
Серцю раптом так легко, коли поруч стукіт твого,
Кров розносить тепло аж до самих, до кінчиків пальців.

Ти смієшся, ховаєшся, пахнеш, як квіти весни,
Та все губи відводиш грайливо, в твоєму полоні,
Пролітають сніжинки пір’їнками, наче у сні,
І твої, опускаючись, ніжно цілують долоні

Я до себе тебе пригорну, буде падати сніг,
Та кружляти навколо, і світ зачарованим буде,
Будуть теплими руки твої на холодній щоці,
І солодкими будуть в цілунку твої  ніжні губи.