Зустрілись якось з осінню весна
на середИні сонячного літа
у зимню пору… Зустріч та сумна
мені теплом у снах донині світить.
Не говори «кохаю» чи «люблю»,
скажи лише, що я тобі потрібен.
Зрідні те слово дзвону кришталю;,
хоч я уже й не зовсім Мартін Іден…
Ти раптом в серце увійшла моє
на теплих берегах чужого моря.
Уява феєрверком виграє,
а унизу ще безліч ям і зворів…
Та вірю, Рут попереду іще,
чекають нас моря і океани.
Проллється втіха весняним дощем,
розсіє літо осені тумани!
21.02.2021
Несподiвана зустрiч
© Copyright: Олександр Мачула, 2021
Свидетельство о публикации №121022107507
Свидетельство о публикации №121022107507
Рецензии