Про Майдан
Біль не вгамувати…
Пливе кача по Тисині…
Посивіла мати
Йде Хрещатиком до сина
Важкими кроками
Та в уявлену картину
Порина думками.
Прилетіти би до синку
Долю відмолити,
Щоб ріднесеньку кровинку
Серцем затулити…
Сьомий рік страшній події…
Посивіла мати
Йде Хрещатиком в надії
Сина відшукати.
Усім виглядом скорбота
Невимовна в неї -
Сина вбачила на фото
На оцій алеї.
Поміж бунтарів-героїв
Знову на Майдані,
Де тримали замість зброї
Щити дерев’яні.
Що від куль не захистили…
Тому і самотня.
А у засвіт полетіла
Майданова Сотня
Щоби звідти споглядати
Пам’ять днів буремних…
Що ті жертви - тільки б знати -
Були не даремні.
Що життя поклав, козаче,
Ти за Україну,
Не забудемо… І кача
над Майданом лине
Свидетельство о публикации №121022100294