одного разу я в онсенi
завзято тішиться, журбить,
і покладається на завтра,
коли сьогодні не кортить,
і носить чоботи пудові,
доки не винайде Едем,
і шаленіє від любові,
коли зануриться в онсен,
ділемить: "бути, чи не бути",
сумлінно дбає заповіт,
в той час, як плентає без смути
мавпоподібний індивід.
Свидетельство о публикации №121022007422