одного разу я в онсенi

В житті людоподібна мавпа
завзято тішиться, журбить,
і покладається на завтра,
коли сьогодні не кортить,

і носить чоботи пудові,
доки не винайде Едем,
і шаленіє від любові,
коли зануриться в онсен, 

ділемить: "бути, чи не бути",
сумлінно дбає заповіт,
в той час, як плентає без смути
мавпоподібний індивід.


Рецензии