Мр
Мене , усякий - раз;
Дощ з стріхи біля хати,
І мрій - нестерпний час.
Щось мало - дивувати
В зорі дотепних мрій;
І вогником у - хаті,
І свій нічний спокій.
Давай - спостерігати
Ці мрії - небуття,
Бо мають - надихати:
На те і є - життя.
Свидетельство о публикации №121022002871