Укр. Л1пара

Він у пятий клас ходив
вже в середню школу,
непомітно мух ловив
відпускав на волю.
Лише їм ладнав  нитки,
і вони немов шалені
літали в класі швидко, швидко
у відволікаючому стані.
а Катерина Дмитрівна,
           оце все запримітила
і прокричала на весь клас,
       - А ну, Ліпара піднімись
вийди із класу геть, бо
           я вже дврі відчинила
і в школу без батьків не повертайсь.
А Валентин за партою так зручно
                влаштувався
і навіть не подумав підійматись,
сидів. очима кліпав та сміявся
і на той крик, ні скілечки не піддавався.
Тоді вона підбігла до Ліпари,
вхопила його так, що заскрипіла парта
і в нього комір затріщав.
                бо мабуть був старий
а як до школи буде  йти він завтра?
Вона його тягнула до дверей,
а він ніби  бичок із їхнього радгоспу
впирався. гальмував на сміз усіх дітей
та мовного не визивав протесту.
Вона запихалась, розчервоніла у двобою,
а згодом подолала той барєр,
і виштовхала Валентина, бо була ще молодою,
а я про той випадок, згадую й тепер.