Звiсно, почуття твоi - це сполох...

Художній переклад вірша арабського поета Фаззи
"Знаю, что тебе меня не жаль...":


Ти, можливо, згадуєш про мене,
Гортаючи книгу про кохання,
Ось з очей яскраве світло лине,
А слова до крові серце ранять.

Зір твій, безперечно, як та хвиля,
Що гойдає бірюзу затоки,
Часом ти грайлива, м'яка, ніжна,
Інколи сумна, аж бере смуток.

Накриває спогади платок -
Упевненість змагається з сумлінням,
Звісно, почуття твої – це сполох,
А за ним загасне жар повільно.

Дівчина, що місяцю подібна,
Найбажаніша мені в цілому світі,
Виглядай, мій янгол, мене пильно
Там, де яхти на воді колише вітер.

Розчиняєшся ти у серці поступово,
Йдучи берегом схвильованого моря,
Шлях твій – рівна для ходьби дорога,
Досягти щоб щастя та любові.

/м. Каспійськ, лютий 2021 р./

(Фото з особистого архіву)
_________________________________
Знаю, что тебе меня не жаль...
Фазза
~~~~~~~~~~
Вспомнишь ты, быть может, обо мне –
В книге откровений и признаний,
Девушка, подобная луне,
Чьи слова до крови сердце ранят,

Чьи глаза безбрежны, как волна
В бирюзовых отблесках залива,
Что порой игрива и нежна,
А порой упряма и строптива.

Закрывает времени вуаль
Страсти, ссоры, слёзы и сомненья…
Знаю, что тебе меня не жаль
Предавать жестокому забвенью.

Девушка, подобная луне,
Самая желанная на свете,
Вспоминай, мой ангел, обо мне
Там, где яхтами играет ветер.

Растворяясь в сердце тишины,
По волнам Персидского залива
Ты уходишь снова в свет луны,
Чтобы стать любимой и счастливой.
~~~~~~~~~~