...змалечку пам’ятаю я, змалечку,
ще відтоді, як серцем не скнів,
коліжанку свою, коліжаночку,
каторжанку закоханих слів,
де кувала зозуля з недолею
за прокльоном останній прокльон,
я впаду ще живим і нескореним
в зозулястий понурений льон,
наді мною пліч-о-пліч, не в лінію,
ясени зашумлять на вітру,
і натхненний чи богом, чи Ліною,
колихаючи небо засну...
про зозулястий льон
© Copyright: Цветков Александр, 2021
Свидетельство о публикации №121021800519
Свидетельство о публикации №121021800519
Рецензии