Чекай на мене...

Чекай на мЕне. Повернуся.
Ти тільки на менЕ чекай.
Чекай тоді, як хмари в русі
Дощи знесуть за небокрай.
Чекай тоді, як хуртовина
І спека на дворІ, чекай.
Коли, не чуючи провини,
Забудуть всі. Не забувай.
Чекай тоді, як всім набридне,
Хто поруч із тобой чекав,
Чекай мене, як лист не прийде
З далеких місць, яких не знав.
Чекай на мЕне. Повернуся.
Тоді, як марно вже чекать.
Іди від тих, хто каже: Досить,
Тож час настав і забувать.
Нехай повірять мати з сином,
Що вже давно мене нема,
Хай друзі вип'ють на споминок
Потрохи гіркого вина.
А ти чекай. РазОм із ними
Своє вино не випивай.
Хай полум'я на мить застигне-
МенЕ  ти все ж не забувай.
Чекай на мЕне. Повернуся
Всім бідам і смертям назло.
Хтось скаже, мов в такому дусі,
Що йОму просто повезлО.
Їм не збагнути, без вагання,
Як серед бою тОго дня
Лише одним своїм чеканням
Мене від смерті зберегла.
Не зрозуміти, як так сталось,
Що я живим лишитись зміг-
То ти, долаючи усталість,
Чекала краще за усіх...

*************************
ОРИГИНАЛ К. СИМОНОВ
ЖДИ МЕНЯ

Жди меня, и я вернусь.
Только очень жди,
Жди, когда наводят грусть
Желтые дожди,
Жди, когда снега метут,
Жди, когда жара,
Жди, когда других не ждут,
Позабыв вчера.
Жди, когда из дальних мест
Писем не придет,
Жди, когда уж надоест
Всем, кто вместе ждет.

Жди меня, и я вернусь,
Не желай добра
Всем, кто знает наизусть,
Что забыть пора.
Пусть поверят сын и мать
В то, что нет меня,
Пусть друзья устанут ждать,
Сядут у огня,
Выпьют горькое вино
На помин души...
Жди. И с ними заодно
Выпить не спеши.

Жди меня, и я вернусь,
Всем смертям назло.
Кто не ждал меня, тот пусть
Скажет: — Повезло.
Не понять, не ждавшим им,
Как среди огня
Ожиданием своим
Ты спасла меня.
Как я выжил, будем знать
Только мы с тобой,-
Просто ты умела ждать,
Как никто другой.

1941 г.