Позбулись свого роду

Лани  широкополі,
добробут в теплій хаті,
сади рясні квітучі
на врожаї багаті.

То де ж та Україна,
яка була квітуча?
Кургани та могили,
нависла темна круча...

Країно моя мила!
Я в тебе  запитаю:
Навіщо породила
вовків скажену зграю?

Людей нещадно нищать,
дітОк малих вбивають,
у потаємних тюрмах
країну розтинають.

Тож звідки дика зграя?
Чи була в неї мати?
Про що  пісні співала,
щоб їх заколисати?

Зростила не людину -
безжалісного ката,
який у домовину
поклав життів багато.

Кричали малі діти,
горіла  кожна  хата,
безжалісні бандити
прийшли людей вбивати.

А слуги від народу
щоденно засідають...
Вже не бояться Бога,
"законики" приймають.

Далекі від народу...
Йде знову брат на брата.
Позбулись свого роду,
горить Вкраїна-мати.


Рецензии
Дорогой Огонёк!
О людской нищете, о убиенных детях, о том как в тёмных тюрьмах Украину распинают.
Очень сильно, очень больно и очень правдиво написано...
Прочитайте и мои "207. Сорок восемь запорожцев".
С уважением Р.Ч.

Елена Леонтьева Розовая Чайка   06.03.2021 19:24     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.