Коли в холодний день лютневий
Зима зустрінеться з весною,
Повіє вітер березневий –
І ніби пахне вже травою,
Коли захочеться спитати:
«Яка ж погода має бути?»..
Так болісно тебе згадати,
Так хочеться тебе відчути.
Коли сніги спливуть водою,
Тепло наповнить наші душі,
Лечу у спогадах з тобою
Шукати за село брендуші,
Чи у поля. Візьмеш з собою,
Де зріє золота пшениця, -
За нами – курява. Навколо ж
Краса – не можна надивиться…
Яскравий виринає спогад,
Там радість навпіл із виною,
Лишаючи по собі здогад:
Ти все одно завжди зі мною.
Коли зимою-сивиною
Скує, мов кригу, біль розлуки,
Повіє здалеку весною…
Так пахли, тату, твої руки…
На Стрiтення
© Copyright: Татьяна Бонд, 2021
Свидетельство о публикации №121021502296
Свидетельство о публикации №121021502296
Рецензии