Годинник цокає невпинно,
Час кришить, точить щохвилинно,
Ніч визирає з-за фіранки.
Удвох іще ми. Вдвох до ранку.
А миті сіються крізь сито
В провалля вічності несите.
Ніч - наша. Я - твоя обранка -
"Цок-цок!" годинник - аж до ранку.
Цілунок цей передостанній
І невідхильна мить розстання.
Обіймів добровільна бранка
Твоя я все ще. Аж до ранку.
Аж до ранку
© Copyright: Марина Степанская, 2021
Свидетельство о публикации №121021409734
Свидетельство о публикации №121021409734
Рецензии