У коханнi нема меж
У любові немає розлуки.
Любити – це велике бажання жити. Жити, любити цей світ, свою Батьківщину, рідних, близьких.
Буває в житті, що доля дуже зрадлива, але ми любимо і прощаємо. Наполегливо боремося за свою любов, свої почуття і ненавидимо. Де беруться сили? Крила виростають і ми стаємо сильнішими.
Різні погляди у людей на життя. Вони знаходять любов у різному віці. Це не причина і не злочин.
Кохайте, любіть в взимку, весною, в спеку та в осінню пору, з першого погляду і до останнього. Завдяки любові ми будемо людьми. Не треба боятися любити і бути щасливими!
А ми кохались.
А ми кохались, а ми любились.
Було недавно, було давно.
А ми сміялись і не журились,
Усе цвіло, усе для нас цвіло…
Цвіли волошки в зеленім житі,
Білі ромашки цвіли в саду.
Хотілось жити – усе любити,
І забувати смуток і тугу.
А ти любив, і я кохала.
Були щасливі в солодку мить.
Нас доля знову поєднала,
І серце більше не болить.
Недобрі люди нам зле бажали
І все казали: « Не бути вам…»
Вечірні зорі зустрічали,
Назустріч йшли прийдешнім дням.
Свидетельство о публикации №121021202843