Рiка та струмок
Струмочок народило Джерело…
Полився обережно той спочатку,
Бо сили у Струмка ще не було,
Бо був він, як малесеньке дитятко.
Полями плив Струмок, серед гаїв,
І від дороги довгої втомився,
А потім іншого Струмка зустрів –
Той та;кож ледве-ледве лився.
І радості Струмочок не таїв –
Ще, мАбуть, не кінець його мандрівці:
– Давай з’єднаєм води ми свої,
До моря не добратись поодинці.
В один потік злилися два Струмки,
Їх води Річкою малою стали.
Та згодом доросла і до Ріки,
Бо багатьох Струмочків приєднала.
Тече Ріка без бОязних думок,
Бо вже вона широка та глибока.
Зустрівся по дорозі їй Струмок,
Який до моря лився одиноко:
– І ми до моря течемо якраз.
Приєднуйся, бо сила в товаристві.
– Я доберусь до моря і без вас, –
Відмовився Струмочок гонористо.
Коротким був того спесивця плин…
І люди теж повинні розуміти:
Струмок не довго проживе один,
А ось Дніпро тече тисячоліття.
29.01.2021 р.
Свидетельство о публикации №121021107067