Усе тече, усе у часі міниться -
Зникають люди, весни і сніги.
Прибуде щось, а інше - де і дінеться,
Якщо не наше і не до снаги.
Зігріє серця жар думки розсудливі,
Щоб не схолола серед зим душа,
Не розчинилась у чуттях осудливих,
Не вартих навіть мідного гроша.
Любов'ю і обманами гартована,
Надіями і вірою жива,
Сувора, одночасно, й зачарована,
Душа - нап'ята туго тятива...
Усе тече. На краще, мабуть, міниться!..
Печаль і радість в ріг один сурмить.
І парою усе несправжнє спіниться -
І прийме серце одкровення мить.
Усе тече...
© Copyright: Петренко Ольга, 2021
Свидетельство о публикации №121021005753
Свидетельство о публикации №121021005753
Рецензии