Чи то зима хурделить заметіллю,
Чи сніговицею летить вишневий цвіт -
Серпанком білим уквітчає зелен-зілля
І долі ляже памороззю літ...
У теплих спогадах весняних первоцвітів,
У мріях сонцем пещених троянд
Яріють дні, надіями умиті,
Допоки є живця хоча би квант!
І поки серце не зреклось кохання,
Хвилює зов душі і вири крові -
Радіє око кожному світанню,
І світ звучить в гармоніях любові...
Нехай зима хурделить земетіллю!
А у душі квітують рясно вишні,
І золотом кульбаб залите зілля,
І з вирію летять лелеки й крижні!
Чи то зима хурделить заметiллю
© Copyright: Петренко Ольга, 2021
Свидетельство о публикации №121021005668
Свидетельство о публикации №121021005668
Рецензии