Тендiтнi пальцi в полохливому танкУ
На клавіші лили сердечну тугу.
Печаль складалася акордами в лункУ,
Одноголосну скрушну фугу.
Від цівочок горючих сліз
Вже змокли зашарілі щоки...
Чуття мінливі, наче бриз...
Лиш з нотами вона не одинока.
Лягає вечір шаллю на плече...
Журба дівоча з проблиском надії
На чорно-білі клавіші тече.
Лунає фуга - і печаль німіє.
Свидетельство о публикации №121021005579