Знать, не судилося...

Мете хурделиця
Додолу стелиться,-
Отой приїзд перед очима знов,
Коли прощалися
Та геть розсталися,-
В сніговій канула перша любов…

Як тільки сніжиться,-
У серці ніжиться
Остання зустріч в молоді літа…
У снах химерниця,
Час не повернеться,-
Не той вже ти і зовсім я не та…

Замело з пильністю,
Гайнуло з вільністю
Кохання з щастям теплі почуття
Ще й без зворотності
У безтурботності
Без поєднання шлюбністю життя…

Об лід розбилося,
Знать, не судилося
Удвох стать на один долі рушник…
Хоч ще вагалося,-
Разом не склалося,-
Топтати ряст мені одній повік…
11.02.2021р.


Рецензии