Ой ви, думи, мо думи

Ой ви , думи , мої думи
Як ті білі птахи,
Як , замріяні , тополі ,
Що , ген , біля хати
Полетіли б , із вітрами ,
Та й долі шукати
На світанку ,
З небокраєм ,
Сонце зустрічати
Ой ви , мрії , мої мрії ,
Як у полі квіти,
Як ті верби , біля ставу,
Що схилили віти.
Ой ви , очі , променисті,
Світанкові діти...
Сонця промені даруйте ,
Щоб душі зігріти...


Рецензии
Як це все у Вас богатообразно, з одвічним укр. сумом та надією.
Дуже сподобалось, дякую.

Лара Матвеева   01.03.2021 11:13     Заявить о нарушении
Дякую , Лара.Дуже приємно.Так..жаль що з багатовіковим сумом..Але все ж таки з надією....

Татьяна Леля   01.03.2021 23:15   Заявить о нарушении